Медіаграмотність — це не ще один предмет, який потрібно втиснути в розклад. Це навичка, яку можна розвивати майже на кожному уроці!
Уявіть звичайну ситуацію: учень приносить на заняття сенсаційну новину з TikTok. Інший переконує, що побачена в інтернеті статистика точно правильна. А третій поширює повідомлення, навіть не перевіривши його джерела.
Як навчити дітей не просто споживати інформацію, а ставити правильні запитання?
І головне — де вчителю взяти готові вправи, щоб не розробляти все самостійно?
Є корисна новина від українських фахівців!
Академія української преси підготувала спеціальну добірку для педагогів
До Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності, який проходив 24–31 жовтня 2026 року, Академія української преси (АУП) підготувала каталог «Ресурси АУП до Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності — 2026».
Це 15-сторінкове видання, у якому зібрані посилання на вже підготовлені навчальні ресурси: методичні посібники, програми, практичні вправи, комікси, онлайн-ігри та навчальні курси.
Чим ця добірка зручна? Не потрібно самостійно шукати десятки різних матеріалів. Ресурси вже систематизовані за віковими групами, рівнями освіти та напрямами роботи.
Для кожного матеріалу в каталозі подано короткий опис і посилання, за яким можна перейти до відповідного ресурсу.
Для вихователів закладів дошкільної освіти
Добірка містить посібники та вправи для дітей віком від 3 до 6 років.
Наприклад, видання «45 ідей як викладати медіаграмотність дітям 3–4 років».
Такі матеріали допомагають формувати початкові навички критичного мислення, вчити дітей розрізняти інформацію та розуміти поведінку в цифровому середовищі.
Для вчителів початкової школи
У каталозі є ресурси для інтеграції медіаграмотності в курс «Я досліджую світ», мистецтво, STEM-освіту та заняття з безпеки.
Це особливо зручно, адже молодшим школярам важливо пояснювати складні поняття через зрозумілі приклади, історії й візуальні матеріали.
Для вчителів 5–11 класів
Представлені навчальні програми «Основи медіаграмотності» для різних класів, посібники для вчителів і предметно орієнтовані методичні матеріали.
Зокрема, у каталозі є видання «Медіаосвіта на заняттях з математики» та «Медіаграмотність на заняттях з фізики».
Це приклад того, що медіаграмотність можна розвивати не лише на уроках мови чи історії.
Для викладачів коледжів та освіти дорослих
Є матеріали з перевірки фактів, цифрової безпеки, протидії дезінформації, новинної грамотності та відповідального використання сучасних технологій.
Такі ресурси підійдуть для виховних годин, інтегрованих занять, факультативів, тренінгів та самостійного підвищення цифрової компетентності.
У добірці також представлені освітні курси на платформі АУП+. Умови проходження й отримання документів за кожним курсом варто перевіряти окремо.
Практика: як провести вправу з медіаграмотності на будь-якому уроці?
Не обов'язково одразу організовувати повноцінний тренінг. Почніть із простої п'ятихвилинної активності.
Вправа «Вірю — не вірю — перевіряю»
Авторський приклад вправи за тематикою добірки АУП.
Мета: навчити учнів перевіряти повідомлення, шукати першоджерела та аргументувати власні висновки.
Тривалість: 5–7 хвилин.
Крок 1. Покажіть повідомлення
Наприклад: «Учені довели: людина використовує лише 10% свого мозку!»
Це поширений міф, який можна використати як навчальний приклад.
Крок 2. Запитайте учнів:
- Чи вірите ви цьому твердженню?
- Звідки могла з'явитися така інформація?
- Які докази потрібні для її підтвердження?
- Де варто шукати достовірне пояснення?
Крок 3. Організуйте перевірку
Запропонуйте учням звернутися до науково-популярних матеріалів авторитетних установ і з'ясувати, чому твердження про 10% мозку є міфом.
Крок 4. Підбийте підсумки
Попросіть учнів завершити речення: «Тепер я знаю, що перед поширенням інформації потрібно…»
Ця коротка вправа допомагає перейти від інтуїтивної довіри до обґрунтованих висновків.
Як інтегрувати медіаграмотність у різні предмети?
Українська мова та література
Запропонуйте учням два заголовки на одну тему: нейтральний та емоційно забарвлений. Попросіть визначити, які слова впливають на ставлення читача і чи містять заголовки оцінні судження.
Математика
Покажіть статистичний графік, у якому вертикальна вісь починається не з нуля. Запитайте: «Чому різниця між показниками здається такою великою? Чи не вводить графік читача в оману?»
Історія
Продемонструйте історичну фотографію без підпису. Нехай учні сформулюють, яку інформацію потрібно з'ясувати, перш ніж використовувати її як доказ певної події: дату, місце, автора, джерело та обставини створення.
Біологія
Запропонуйте перевірити популярне твердження про здоров'я, харчування або організм людини. Порівняйте допис у соціальній мережі з інформацією авторитетної медичної чи наукової установи.
Географія
Використайте карту з незвичайним позначенням статистичних показників. Попросіть учнів знайти легенду карти, джерело даних і дату їхнього оновлення.
Мистецтво
Покажіть рекламний плакат або зображення. Запитайте: «Які кольори, композиційні прийоми та образи використано для впливу на наші емоції?»
Початкова школа
Порівняйте реальне повідомлення та вигадане твердження, використовуючи прості картинки. Діти мають пояснити, як вони можуть дізнатися, що є правдою, а що потребує перевірки.
Як користуватися новим каталогом АУП?
Крок 1. Перейдіть на офіційну сторінку Академії української преси:
https://www.aup.com.ua/book-review/resursy-mediagramotnosti-aup-global-mil-week-2026/
Крок 2. Натисніть «Завантажити добірку». Відкриється PDF-каталог із 15 сторінок.
Крок 3. Знайдіть розділ, що відповідає вашій аудиторії: дошкілля, початкова школа, основна і старша школа або освіта дорослих.
Крок 4. Оберіть посібник, гру, програму чи навчальний ресурс, який відповідає темі вашого заняття.
Крок 5. Перейдіть за посиланням у каталозі й ознайомтеся з матеріалом.
Сам каталог можна безкоштовно переглянути та завантажити. Умови доступу до окремих навчальних курсів і ресурсів необхідно уточнювати на їхніх сторінках.
31 жовтня завершується Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності 2026 року.
Але розвиток критичного мислення не повинен завершуватися разом із тематичним тижнем.
Кожного дня учні стикаються з величезною кількістю інформації: новинами, дописами, рекламою, фотографіями, відео та повідомленнями в месенджерах.
Завдання педагога — допомогти їм не просто запам'ятовувати інформацію, а розуміти, звідки вона походить, кому можна довіряти та як перевіряти твердження.
Саме тому готові методичні ресурси мають таку практичну цінність.
І не потрібно відразу змінювати весь урок!
Іноді достатньо одного запитання, однієї вправи або одного прикладу, щоб учні почали уважніше ставитися до інформації.
Нова добірка Академії української преси — корисний орієнтир для педагогів, які хочуть системно розвивати медіаграмотність учнів і власні навички роботи з інформацією.
Збережіть каталог у своїй методичній бібліотеці та поступово інтегруйте його матеріали у свої заняття.
Бо медіаграмотність — це не лише про вміння розпізнати фейк. Це про звичку думати, перевіряти й робити усвідомлені висновки.
Офіційне джерело:
Академія української преси — «Ресурси АУП до Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності — 2026».
https://www.aup.com.ua/book-review/resursy-mediagramotnosti-aup-global-mil-week-2026/
Пряме посилання на PDF-каталог:
https://www.aup.com.ua/wp-content/uploads/2026/10/Resursi-AUP-do-tizhnya-MIG-2026.pdf
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.